скло

-а, с.

1) Прозора речовина, яку одержують плавленням і хімічною обробкою кварцового піску з деякими іншими домішками.

••

Неоргані́чне скло — твердий, аморфний, звичайно прозорий матеріал, що утворюється при остиганні мінерального розплаву.

Органі́чне скло — склоподібний матеріал, продукт полімеризації деяких низькомолекулярних органічних сполук.

Рідке́ скло — водяний розчин силікатного клею для приготування спеціальних бетонів та обробки металів перед анодуванням.

2) Виріб із такої речовини. || Тонкі листи цієї речовини, що вставляються у віконні рами, вітрини, а також у рамки для кращого збереження фотографій, творів живопису і т. ін.

••

Вітрове́ скло — переднє скло у машині, що протидіє силі вітру та захищає від нього.

Лобове́ скло ; Оглядо́ве скло — переднє скло в машині, признач. для огляду дороги.

3) збірн. Посуд або художні вироби з цієї речовини. || Окремі шматки, осколки таких виробів.

••

Ма́тове скло — непрозорий різновид скла молочного кольору.

Бе́мське скло тех. — віконне скло високої якості, більше від звичайного за розміром листів і товщиною.

Худо́жнє скло — вид декоративно-ужиткового мистецтва; художні вироби з скла.